До адвоката Ратушної Р.П. за правовою допомогою звернувся клієнт. Він просив допомогти у вирішенні питання щодо стягнення авансового платежу за авто. Клієнт мав намір придбати автомобіль у ТОВ «Максус Лізинг». З зазначеним товариством клієнт уклад договір фінансового лізингу на придбання автомобілю. Він вніс авансовий платіж за придбання автомобілю, але автомобіль так і не отримав.
Що було зроблено адвокатом?
Адвокатом було вивчено сам договір фінансового лізингу на придбання автомобілю. Також адвокатом перевірено наявність чи відсутність у ТОВ “Максус Лізинг” ліцензії на надання послуг з фінансового лізингу. Виявилося, що товариство такої ліцензії не має, а отже взагалі не має права укладати такі договори.
В інтересах цього клієнта адвокатом було подано позовну заяву. В процесі розгляду справи адвокатом доведено, що укладений клієнтом договір фінансового лізингу є недійсним. Діяльність з надання послуг фінансового лізингу підлягає ліцензуванню. Та з 10 червня 2017 року ТОВ «Максус лізинг» не має права надавати послуги фінансового лізингу без ліцензії. Окрім того адвокатом встановлено, що договір фінансового лізингу не посвідчений у нотаріальній формі, а отже також є недійсним. Ратушною Р.П. було складено позовну заяву щодо стягнення авансового платежу за авто, якого клієнт не отримав. У процесі розгляду справи адвокатом було переконано суд у порушенні прав клієнта як споживача послуг фінансового лізингу.
Нормативне обгрунтування:
Відносини, які виникли у зв’язку із укладенням договору лізингу для придбання транспортного засобу, а тому вказані правовідносини між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Законами України «Про фінансовий лізинг», «;Про захист прав споживачів», «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Так, стаття 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлює, що відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про фінансовий лізинг», договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу, строк на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу), розмір лізингових платежів, інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.2 ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
гідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до частин першої, другої ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Частина 1 статті 220 ЦК України регламентує, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Яке рішення прийнято судом?
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 04 жовтня 2018 року позов адвоката задоволено. Визнано Договір фінансового лізингу № 01488 укладений 30 травня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Максус Лізинг» недійсним. Судом також прийнято рішення про стягнення з ТОВ «Максус Лізинг» сплаченого за договором лізингу авансового платежу 35000,00 грн. Стягнуто з ТОВ «Максус Лізинг» на користь ОСОБА_1 судові витрати 2000 грн. Рішення набрало законної сили, а апеляціному порядку не оскаржено.