Право на приватизацію житла. До юриста Кадук В.В. за правовою допомогою звернувся клієнт з приводу порушення його права на приватизацію житла (квартири). Ще у 2006 року його мамою та бабусею було здійснено приватизацію квартири. Проте клієнта, не дивлячись на його малолітній вік та фактичне місце проживання у спірній квартирі, до участі у приватизації квартири не включено. В подальшому мама клієнта отримала у банку кошти у кредит. В рахунок забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором мамою та бабусею клієнта було передано спірну квартиру в іпотеку. По кредиту виникли проблеми. Кредитор намагався забрати цю квартиру у рахунок погашення заборгованості по кредитному договором.

Нормативне обгрунтування:

Відповідно до абз. 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» – при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст. 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім’ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Виходячи з аналізу змісту Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у поєднанні з нормами ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію разом з іншими членами сім’ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 СК України – правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Враховуючи, що позивач проживав до чотирнадцяти років із матір’ю, а після чотирнадцяти, своїм волевиявленням визначив і подальше проживання із матір’ю, що підтверджується наданими доказами, тому фактично користувався відповідним житлом, як член сім’ї наймача квартири, а звідси випливає, що мав право на приватизацію квартири в розмірі 1/3 частки.

Що було зроблено юристом?

Юрист Кадук В.В. досконало опрацьовано законодавство України та судову практику з аналогічних справ. Нею грамтно та професійно складено позовну заяву. З метою запобігання незаконній діяльності кредиторів, які намагалися відібрати квартиру, юристом було підготовлено клопотання про накладення арешту на квартиру, яке було задоволено судом. У процесі розгляду справи юристом було доведено суду витребуваними доказами порушення права клієнта на приватизацію квартири. Юристом також було переконано суд у недійсності договору іпотеки квартири.

Яке рішення прийнято?

Рішенням суду приватизацію було визнано недійсною, оскільки порушено право власності клієнта на частку квартири внаслідок приватизації. Рішенням суду було також визнано недійсними договори іпотеки, оскільки ні мама, ні бабуся не мали права у порушення права малолітньої дитини на житло передавати квартиру в іпотеку.

Рішенням суду визнано незаконним та скасувано розпорядженням про передачу квартири у приватну спільну сумісну власність. Визнато також недійсним Свідоцтво про право власності на житло (приватизацію квартири). Визнано недійсним Іпотечний договір, скасувано рішення про реєстрацію права власності, реєстрацію права власності та запис про реєстрацію права власності на квартиру.

Право на приватизацію житла