Posted on

Клієнт звернвся до адвоката Ратушної Р.П. задля звільнення від сплати аліментів. Син клієнта з 2017 року проживає разом з батьком. При цьому донька клієнта проживає разом з матір’ю. Однак, згідно рішення суду від 2013 року з клієнта продовжують вираховувати аліменти на двох дітей. Виникла заборгованість по сплаті аліментів. Саме тому виникла необхідність звільнення від сплати аліментів. Вказане потрібно було і з тих підстав, щоб перерахувати заборгованість, яка виникла.

Адвокатом було вирішено готувати позов про зменшення розміру аліментів. Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено; що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками; суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану; погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду

Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те; що неповнолітній син сторін з червня 2017 року проживає разом із своїм батьком позивачем ОСОБА_1 , якому за цей час нараховуються аліменти до стягнення на утримання сина на користь відповідачки, яка проживає окремо разом із спільною дочкою сторін в іншому місті, і вказані обставини, на думку суду, мають істотне значення, які у відповідності до ч. 2 ст. 197, ст. 181182 СК України дають підстави для звільненння батька від сплати аліментів і для стягнення таких аліментів з матері дитини, а також дає підстави для застосування положень ст. 192 СК України для зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання спільної дочки сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення у повному обсязі позовних вимог у частині звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , який проживає разом із ним і перебуває на його утриманні, а також у частині зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення суду з 1/3 частини до 1/6 частини, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання їх спільної дочки ОСОБА_4 до досягнення нею повноліття.

Отже, судом було прийнято рішення на користь клієнта.