Клієнт звернувся до адвоката Ратушної Р.П. за допомогою зняття арешту зі спадкового майна. У клієнта померла донька, після якої відкрилась спадщина. Спадщиною є нерухоме майно – квартира. Вказана спадщина належить онучці Клієнтки та саме клієнтці. Однак, під час отримання свідоцтва про право на спадщину, зясувалась, що вказана квартра арештована. Арешт накладений державним виконавцем, у зв’язку з тим, що було відкрито виконавче провадження. Для отримання свідоцтво необхідним є зняття арешту зі спадкового майна.

Дії адвоката

Адвокат вважав, що вказаний арешт підлягає скасуванню у судовому порядку. Оскільки підстави для накладення арешту на майно померлої на даний час відсутні; а тому вказане спадкове майно повинно бути звільнено з-під арешту. З огляду на це було підготовлено та подано позов.

Щодо норм права

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути його протиправно позбавлений. Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.Згідно зі ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Приписами ст.321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день звернення позивача до суду з цим позовом; виконавчі документи стосовно ОСОБА_3 на виконанні державної виконавчої служби не перебувають; матеріали виконавчих проваджень; які знаходились на виконанні, знищені. При цьому, збереження арешту майна чинить позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні успадкованим майном; правові підстави щодо збереження арешту майна після закінчення виконавчих проваджень відсутні.

Рішення суду

Оскільки боржником у виконавчому провадженні була особа, яка померла, і захист майнових прав шляхом оскарження бездіяльності державного виконавця неможливий, суд прийшов до висновку, що іншого способу поновити своє порушене право позивач не має, тому обґрунтовано звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи те, що при винесенні постанов про повернення виконавчого документу та про закінчення виконавчого провадження, арешт з майна державним виконавцем знятий або скасований не був, суд вважає, що накладення арешту та внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обмежує законні права та обов`язки позивача як власника та спадкоємця даного майна, зокрема унеможливлює здійснення державної реєстрації успадкованого нерухомого майна. При цьому суд враховує, що наданими відповідачами доказами підтверджено, що боргу перед стягувачами спадкодавець не має, у зв`язку з чим підстави для накладення арешту на спадкове майно відсутні, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про звільнення майна з-під арешту, що буде відповідати характеру порушеного права, оскільки в іншій спосіб захистити свої права позивачі позбавлені можливості.

Отже, судом було прийнято рішення на користь клієнта. Знято арешт, накладений постановою державного виконавця, зі спадкового майна, що належало померлій.