Клієнт звернувся до адвоката Ратушної Р.П. за допомогою для зняття арешту з будинку. При необхідності происати до свого будинку власну матір, клієнт отримала відмову. Їй було відмовлено у звзязку з тим, що на будинок накладено арешт державним виконавцем. Звернувшись до виконавчої служба вона отримала листа. Листом було відмовлено у знятті арешту з нерухомого майна. Жодних виконавчих проваджень на клієнта відкрито не було, ні зараз, ні будь-коли. Єдиним можливим вирішенням питання є зняття арешту з будинку.

Дії адвоката

Було підготовлено та зібрано всі необхідні документи для позову. Вирішальним було питання підтвердження права власності на вказаний будинок. Після отримання відмови виконавчої служби у знятті арешту, було подано позов до суду.

Рішення суду

Відповідно до частин 1-3 статті 57 Закону № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем; зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Копії постанови; якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження; державний виконавець надсилає органам; що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Згідно ст.41Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти; користуватися і розпоряджатися своєю власністю; результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах; передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Судом встановлено, що за рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16.06.2010р. позивачка не є боржником. А ОСОБА_2 ніколи не був власником майна, на яке накладено арешт. Крім того судом не встановлено обставин, що були підставою для накладення арешту на майно позивача,. Також судом не встановлено інших підстав для продовження обтяження на майно, і оскільки наявність арешту (обтяжень) накладеного на майно, порушує право власності позивача; внаслідок чого остання позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд; а тому подальше існування арешту майна буде становити лише надмірний тягар для позивача, таким чином суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню

Клієнт повністю задоволений таким рішенням суду.