Posted on

Клієнт, звернувся до адвоката Ратушної Р.П. з метою захисту своїх прав та інтересів у судовому порядку в частині визнання договору оренди землі припиненим та зобов’язання повернути земельну ділянку, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У 2006 році ним було укладено договір оренди земельної ділянки з Орендарем строком на 10 років.

Після закінчення строку дії даного договору оренди, клієнт (орендодавець) звернувся у письмову вигляді до орендаря із заявою про закінчення дії договору оренди та повернення йому земельної ділянки.

Однак, орендар продовжував незаконно користуватися належною клієнту на праві власності земельною ділянкою та відмовлявся повернути її орендодавцеві.

Рух справи у суді

Адвокатом, після ретельного аналізу документів та узгодження правової позиції, було вирішено звернутись з відповідною позовною заявою до суду. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджанні своїм майном.

Рішення суду першої інстанції

З огляду на вказане, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог, як обґрунтованих. При цьому, суд, вважає, що захист прав позивача, шляхом визнання припиненими орендних відносин, є належним способом захисту, з огляду на позицію відповідача, який після спливу строку оренди ділянки, ухиляється від повернення її власнику, обґрунтовуючи свою позицію продовженням орендних відносин, проте належних доказів такої пролонгації договору оренди не надає. Відповідно і вимога про повернення ділянки власнику, з огляду на відсутність у відповідача правових підстав для володіння та користування нею, є обґрунтованою, а тому, підлягає задоволенню.

Позов клієнта до орендаря про визнання договору оренди землі припиненим, зобов`язання повернути земельну ділянку задоволено.

Визнано припиненим договір оренди землі, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Зобов`язано орендаря  повернути власнику земельну ділянку, у стані не гіршому, ніж вона була надана в оренду, шляхом підписання акту про передачу та прийом земельної ділянки внаслідок припинення договору оренди землі з підстав закінчення строку, на який його було укладено.

Клієнт залишився задоволеним.