Posted on

Клієнт звернувся до адвоката у зв’язку з тим, що банком було подано позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором. У 2007 році клієнт отримав кредит у розмірі 85000.00 дол. США зі сплатою за користування ними відсотків у розмірі 11,04% на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 11.12.2021 року. Клієнтом не було повернуто отримані кошти у повному обсязі. Банк зазначив, що станом на 28.02.2013 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 229840,65 дол. США . Банк просив суд стягнути суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 229840,65 дол. США . Вказана суму відповідно до курсу НБУ становить 1 836 426.81 грн.
Отже, банком було здійснено спробу стягнути велику суму заборгованості за кредитним договором з клієнта.

Дії адвоката

Проаналізувавши матеріали справи адвокат Ратушна Р.П. підготувала правову позиціїю для захисту клієнта. До суду було подано відзив по справі про стягнення кредитної заборгованості банком з клієнта. Завдяки своєму досвіду адвокатом було викладено аргументовано позицію, щодо безпідставності вимог стягнення банком заборгованості за кредитним договором.

Правова позиція суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором банком

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів. А саме шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування».

За положеннями абзацу 3 ч. 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту наступне. Будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Із вищевказаних підстав суд дійшов висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб. Тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним. А такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Отже, адвокатом були захищені права клієнта, оскільки суд першої інстанції відмовив у позові. Судом апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишено без змін. У справі про стягнення кредитної заборгованості банком, адвокатом було одержано перемогу. Клієнт задоволений!