Posted on

Обставини справи

Клієнт звернувся до адвоката за допомогою у запобіганні притягнення його до адміністративної відповідальності. До Жовтневого суду були переані матеріали для притягнення клієнта до адмністративної відповідальності за ст. 44-3 Кодексу України про адмністративні правопорушення. Вказана стаття КУпАП визначає, зокрема, відповідальність за роботу субєктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів під час періоду дії карантину. На клієнта – фізичну особу-підприємця, мав бути накладений штраф за роботу під час карантину.

Адвокактом були подані пояснення до суду, в яких змістовно та нормативно обгрунтовано свою позицію на захист клієнта для недопущення накладання штрафу за роботу під час карантину. Адвокат просив суд закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Всі доводи були викладені адвокатом у судовому засіданні.

Рішення суду

Розглянувши справу, суд погодився з поданими поясненнями адвоката. У рішенні сду зазначив наступне:

Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред`явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 20 березня 2020 року , складеного відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим, суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.

Отже, адвокатом було зроблено усе можливе для того, щоб на клієнта не було накладено штраф за роботу під час карантину. Суд прийняв рішення про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.