Posted on

Клієнт звернулась до адвоката Ратушної Р.П. за допомогою для розірвання шлюбу з іноземцем. Подружжя після одруження прожило разом менше року. Чоловік клієнтки виїхав до м. Києв для нібито отримання документів на перебування в Україні. Після виїзду до Києва зник, і вирішив більше не виходити на контакт. Клієнтка не мала можливості отримати згоди на розірвання шлюбу з іноземцем в органах РАЦСу. У звязку з чим змушена була звернутись до адвоката.

Найбільшою проблемою в таких справах є визначення суду, який має розглядати спір. Така проблема виникає з тих підстав, що іноземець найчастіше не має офіційної реєстрації в Україні. Саме така ситуція сталась у нашої клієнтки. Найважчим у справі було довести, що розірвання шлюбу повинно відбуватись на території України, за законодавством.

Рішення суду

Відповідно до ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечитиме інтересам одного з них.

На цьому ж наголошує Верховний Суд України; в п. 10 Постанови Пленуму за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб; розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя»; – проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає; зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови; якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Матеріалами справи встановлено, що сторони не проживають сім`єю, не ведуть спільного господарства, оскільки позивач підтримує викладені в позові обставини, натомість відповідач не бажає з`явитися до суду та пояснити можливі мотиви задля збереження шлюбу; сторони клопотань про надання строку на примирення не заявляли.

Відтак суд вважає, що шлюб необхідно розірвати, як такий, збереження якого суперечитиме інтересам сторін спору.

Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що матеріалами справи доведено, що сторони не проживають сім`єю, не ведуть спільного господарства, оскільки позивач підтримує викладені в позові обставини, натомість відповідач не бажає з`явитися до суду та пояснити можливі мотиви задля збереження шлюбу; клопотань про надання строку на примирення сторонами спору не заявлено.
Відтак суд вважає, що шлюб необхідно розірвати, як такий, збереження якого суперечитиме інтересам сторін спору.

Отже, після важкої роботи адвоката та його помічників, рішення суду прийнято на користь клієнта.